Починаємо зі знайомства: що тобі цікаво, що непокоїть і як ти бачиш свою ситуацію. Можна говорити про школу, друзів, родину або почуття, які поки складно пояснити. Не потрібно одразу розповідати всю історію чи погоджуватися з тим, як її описують дорослі.
З підлітком можна говорити прямо й поважно — без повчань і зверхності. Водночас враховуємо вік, досвід і можливості: не очікуємо дорослої зрілості та не перекладаємо відповідальність за дорослих. Пояснюємо запитання й вправи зрозумілою мовою та перевіряємо, чи підходить такий спосіб роботи.
Поступово досліджуємо зв’язок між думками, почуттями та діями, ставлення до себе й способи взаємодії з іншими. Можемо обговорювати посильні кроки, але не змушуємо виконувати поради. Подальші зустрічі, їхню частоту та цілі узгоджуємо індивідуально, без обіцянки результату за певний строк.
Познайомитися з Марією та її підходом